Вірші Анастасії Дмитрук звучали у Луцьку на допомогу українським бійцям

До Луцька приїхала авторка відомого вірша «Никогда мы не будем братьями» Анастасія Дмитрук, щоб зібрати кошти на допомогу волинському бійцю Анатолію Видринському. У вояка з Волині важке осколкове поранення голови та плеча. Кошти йому треба на другу операцію.

Для того, щоб зібрати кошти поетеса з Києва презентувала свою першу збірку «Верните нам наше небо» та прочитала декілька творів з книги.

IMG_0006

Благодійний творчий вечір відбувся в пивному клубі «Майдан», який виступив співорганізатором спільно із Самообороною Майдану Волині.

Анастасія почала писати вірші ще у 12 років. Переважно писала про кохання. Проте, в цій збірці більшість віршів присвячені трагічним подіям, що відбуваються зараз в нашій країні.

Назову сына твоим именем,
расскажу ему о войне,
как ты цепи на пули выменял,
загорелась страна в огне.

Расскажу сыну о бесстрашии…
В нашем горе не видно дна.
Мы из младших все стали старшими,
закалила нас всех война.

Красный луч, Иловайск, Дебальцево
и Донецкий аэропорт…
Твоих фото, касаясь пальцами,
верить хочется – повезёт.

«Нашу боль не унять наградами» –
молодые кричат сердца.
Нашу жизнь накрывают градами…
Я с тобой буду до конца.

Назову сына твоим именем,
расскажу ему о войне…
Ты с победой, под желто-синими,
возвращайся скорей ко мне.
IMG_0012IMG_0001 IMG_0007

На деякі її вірші вже написана музика та зняті кліпи. Так, окрім віршів, можна було послухати та побачити відео, в тому числі на відомий її вірш «Никогда мы не будем братьями», який був написаний в той період, коли анексували Крим.

Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными – нам не стать с вами даже сводными.

Про кожен з віршів Анастасія розповідала передісторії про його написання. «В мене був хороший друг з Феодосії. Ми з ним довго спілкувалися. Проте він не підтримував Євромайдан, але на це я не звертала уваги. Одного разу він написав мені, щоб я привітала його з тим, що в Криму буде референдум. Після цього я написала вірш «Никогда мы не будем братьями» , – розповіла гостя.

Музичний супровід під час виступу поетеси здійснював луцький музикант Олександр Хмільовський. Хлопць імпровізував та робив автмосферу вечора ще більш прийнятною та комфортною до сприйняття.

Щоразу на благодійному вечорі звучала інформація про збір коштів на допомогу Анатолію Видринському.

Він – боєць 80-ї Аеромобільної бригади. В бою отримав осколкові поранення голови та плеча. Першу допомогу йому надали в Харківському госпіталі, тоді доправили до Львова. Плече сьогодні прооперували, тепер шукають, хто візьметься за дуже складну операцію (осколок в мозковій тканині).

Анатолій Видринський – 1980 року народження із міста Берестечко Горохівського району. Має дружину і двох діток: дівчинку Богданку та хлопчика Дениса.

НОМЕР РАХУНКУ:
№ 5168015569736437 Кредобанк
ВИДРИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

№ 4149497811766502 Приватбанк
ВИДРИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

За один вечір серед відвідувачів вдалося зібрати 1091 гривню. Ще 300 гривень Анастасія Дмитрук віддал із проданих книг. Так, 1391 гривня буде передана пораненому бійцю через Волинський обласний координаційний центр допомоги бійцям АТО. Про передачу коштів буде прозвітовано перед громадськістю.

IMG_0120