Зубр — це тінь людини

Кожен, хто стріляє в зубра, поцілює у самого себе, вбиває власну частку людяного, збільшуючи у собі звірину… Один вдалий постріл може стерти з лиця землі сімдесятимільйонну популяцію… Але зубр живий і ще ходить нашими волинськими лісами…

На початку Першої світової війни у “Біловезькій пущі” було ще 727 особин. Останній загинув у 1919 році. Вченим із великими труднощами вдалося відтворити популяцію диких корів. Після війни поголів’я зубрів зростає, диких биків і корів розселяють по лісових масивах колишнього Радянського Союзу (15 потрапило на Волинь). На кінець 1991 року волинська популяція нараховувала 207 особин. Та у 2000-му чисельність волинських зубрів становила лише 56 голов. Перепис 2013 року виявив лише 12!

858924

Зубри – це не просто стадо диких биків. Це престиж краю, європейське визнання. Український зубр може стати лакмусовим папірцем на шляху до євроінтеграції. Як у частині екологічних надбань і втрат, так і політичної спроможності загалом.

“Біловезька” і “Цуманська” пущі заповідними були проголошені одночасно князем Данилом. І в наш час зубри виступали твердим гарантом збереження “Цуманської пущі” від тотального вирубування. Зубр у Звірівських лісах (де створений заказник «Зубр») – не випадковість і не помилка. Це нагадування всім нині сущим, на кого має рівнятися лісівнича наука і державотворці, роздумовуючи про майбутнє лісів.

zubr_foto

Повернутий із небуття Зубр – це надія і на нову лісову політику. Зубр «орієнтує» лісівників на вирощування дібров, а не на «скоростиглий боровий урожай». Популяція зокрема волинських зубрів – ще й символічні терези двох еколого-лісівничих епох, а відповідно і шкіл, які тут господарюють, старої і нової лісополітики та її можливостей. Із 685 звірів, одного з найбільших поголів’їв у світі, що мешкали в Україні, нині залишається 190-230 голів.

Ця зловісна тінь розстріляної людяності витає над усією Україною. Вона уже поділена на округи і зони між сильними світу цього президентами і їх ріднею, партіями і фінансовими олігархами, багачами, місцевими душеприкажчиками. Наші боси давно уже царюють над звіром і давно уже привласнили собі право на їхні заповідні території. Людина вже приватизувала середовище існування дикого звіра, бо, якщо охороняє, то суто для полювання – відстрілу, а воно перетворилося на вбивство решток дикого звіра. Не виняток і Звірівські ліси, де це негативне явище проявило себе в повній мірі. Рятувати потрібно не тільки волинську популяцію, а взагалі ситуацію вцілому!

Судячи із не вельми втішних вісточок із наукових полігонів, потрібна кооперація з іншими інституціями й державами, пошук новітніх методик, ресурсів щонайперше інтелектуальних і моральних – все, що зможе зберегти і відновити популяцію зубра в Україні вцілому, та на Волині зокрема!

Свій вагомий внесок зі збереження і відтворення зубра на Волоні упродовж декількох десятків років (до 1991 р.) внесло ДП «Звірівське мисливське господарство». Тільки зі зміною старої лісополітики і їхніх методів «господарювання» можна виправити ті непоправні втрати, які понесло поголів’я зубра в останні роки (1991-2013р.). В цифровому вимірі з 207 особин зменшилося до 12, а недавно їх нарахували 3 особи!

477501_zubr_sneg_zhivotnye_zima_troe_1680x1050_(www.GdeFon.ru)

Підприємство майже доведено до банкрутства, мільйонним боргом та з мінімальним ресурсом. Звірівське мисливське господарство, долаючи фінансові труднощі і напади опонентів, які не доприватизували і не дорозвалили державну структуру, якою керували і опікалися, організовує належну охорону, захист і підгодівлю диких звірів. І в перспективі у цьому році будуть залучені інвестори, як наші, так і іноземні (напрацювання є) для будівництва дичерозплідника для відтворення популяції зубра. І ця справа першочергової значимості, так-як два вольєри, які рахуються на балансі господарства дивним чином знаходяться на приватній території, як і значна частина господарства. Якщо не змінити радикально дану ситуацію, то за зубра на Волині можна забути надовго, а може назовсім!!! І ніякі виправдання не знімуть з нас відповідальності перед нащадками!

Анатолій Сковера, начальник Відділу протидії корупції Самооборони Волині